Для послідовності випадкових ламаних (ВЛ) введено поняття стійкої множини. Одержано достатні умови стійкості заданої множини для послідовності ВЛ.

Розглянуто вплив співвідношення густини розрядного та хаотичного електронних струмів на падіння потенціалу у дифузійній зоні прианодної області. Виконано аналіз впливу вимушеної конвекції на умови існування стійкого дифузного розряду на поверхні анода.

Розроблено метод розрахунку температури, тиску пари у стовпі розряду та тиску ударної хвилі у разі вибуху металевого провідника у рідині. Виконано зіставлення розрахунків тиску ударної хвилі у рідині з експериментом.

Визначено причини вібрації, що виникає під час роботи індукційних печей. Наведено методику визначення основних зусиль, що викликають вібрацію, з метою врахування її негативного впливу під час розрахунків міцності конструктивних елементів індукційних установок, а також на стан санітарно-гігієнічних умов виробництва.

Подано характеристики конусних трибоспряжень, що використовуються в промисловості. Наведено методику розрахунків зношування трибосистеми конічної конструкції з суцільною контактуючою поверхнею розробленою японською фірмою "Пандія". Розглянуто три напрями дослідження конічних трибосистем. Висвітлено існуючі методики визначення величини зношування конічних деталей. Описано різні види механічного зношування: абразивне, гідроабразивне, корозійне, ударно-гідроабразивне. Встановлено, що в живильнику під дією гідравлічних ударів ротор здійснює гармонічні коливання. Досліджено вплив конструкції конічних трибосистем на надійність роботи промислового транспорту. Розроблено структурно-логічну схему і математичну модель компенсації зношування ущільнення в конічній трибосистемі. Встановлено вплив на характер зношування конструктивних особливостей ротора та корпусу. Наведено технологічні методи, направлені на підвищення надійності конічних деталей. Проаналізовано зварювальні матеріали, що використовуються під час проведення відновлювальних робіт. Запропоновано рекомендації щодо зварювального дроту, флюсу та електродів для наплавлення зносостійких ділянок ротора.

Одержано умови слабкої компактності для випадкових ламаних, побудованих за послідовністю однорідних ланцюгів Маркова, для більш широкого класу ламаних. Доведено твердження про слабку збіжність послідовностей таких ламаних до розв'язків стохастичних рівнянь у випадку неперервних коефіцієнтів граничних рівнянь та у випадку, коли коефіцієнти можуть мати розриви І роду. Знайдено умови, за яких одержані результати можна перенести на випадок, коли марковська залежність для вихідних послідовностей серій випадкових величин не вимагається. Досліджено граничну поведінку функціоналів інтегрального типу від однорідних ланцюгів Маркова, локальні характеристики яких вельми нерегулярно залежать від номера серії. У багатовимірному випадку встановлено умови, за яких задані множини є стійкими для випадкових ламаних, побудованих за послідовністю однорідних ланцюгів Маркова з локальними характеристиками, що в границі можуть вироджуватися.

Розглянуто умови виникнення та існування анодних плям у генераторах плазми, які значно обмежують можливості підвищення стабільності, ресурсу й ефективності плазмового технологічного устаткування. Досліджено умови контрагування розряду на аноді. Розглянуто вплив густини струму у стовпі плазми, витрати та швидкості плазмоутворювального газу, сили струму у каналі плазмотрону на умови появи анодних плям. Визначено залежність густини струму на аноді у дифузному та контрагованому розряді від густини струму у стовпі розряду. Виявлено вплив конвективного теплового струму на умови контрагування розряду. Показано вплив швидкості та витрати плазмоутворювального газу на умови виникнення анодних плям.

На рівні протеїна показано відсутність CHI3L1 у дифузних астроцитомах, його продукцію в третині анапластичних астроцитом і підвищену продукцію в гліобластомах. Показано, що однонуклеотидний поліморфізм rs4950928, який знаходиться в сайті зв'язування комплексу транскрипційних факторів MYC/MAX промотора CHI3L1, не впливає на експресію CHI3L1 \i in vivo \i0 у хворих з первинними гліобластомами, проте за його відсутності експресія CHI3L1 є низькою. Встановлено, що цей SNP не пов'язаний з виживаністю хворих з первинними гліобластомами. Показано, що зниження рівня CHI3L1 у клітинах U87 MG є р53-залежним і може бути досягнуте шляхом ектопічної надекспресії ТР53, блокуванням гістондеацетилази SIRT1 її специфічним інгібітором - сіртінолом або активуванням р53 протипухлинним препаратом ресвератролом. Моделюванням протеїна CHI3L2 за гомологією до найбільш спорідненого з CHI3L1 знайдено ключові амінокислотні залишки, що є відмінними для цих двох протеїнів, які мають різний вплив на ріст клітин \i in vitro \i0. Методом сайт-спрямованого мутагенезу показано, що гепарин-зв'язувальний сайт CHI3L1 є важливим для набуття клітинами здатності до субстрат-незалежного росту клітин 293. Розроблено метод типування пухлин на основі комбінації підходів кластерного та нейромережевого аналізу за профілем експресії генів. За допомогою аналізу профілів експресії генів, одержаних у дослідженнях з використанням мікрочипів, у гліобластомах було знайдено два підтипи, що відрізняються між собою за функціями 416 генів, залучених до регуляції клітинного циклу або до розвитку нейронів.

Мета роботи - розробка методу визначення оптимальних параметрів польоту літака і оцінки впливу оптимізації на зменшення витрат палива і збільшення максимальної дальності польоту. Метод дослідження - теоретичний аналіз даних літературних джерел та визначення залежностей між оптимальною висотою польоту та зміною тягоозброєності літака, яка відбувається за рахунок витрати палива під час польоту. Визначено оптимальні параметри польоту: висота і швидкість літака з урахуванням зміни його маси при витраті палива під час польоту. Враховано залежності аеродинамічних характеристик планера літака швидкісних і витратних характеристик двигунів від швидкості і висоти польоту. Показано, що для середньомагістральних літаків оптимальна зміна висоти протягом польоту дає значну економію палива у порівнянні з витратою палива при польоті на початковій сталій висоті. Виконано оцінку збільшення дальності польоту літака за рахунок економії палива. Наводиться порівняльний аналіз отриманих результатів з даними інших авторів. Визначено співвідношення між аеродинамічною якістю, тягоозброєністю і висотою польоту літака. Встановлено, що для реалізації польоту з оптимальною аеродинамічною якістю, величина оптимальної тягоозброєності літака протягом польоту повинна бути постійною. Показано, що збільшення оптимальної висоти польоту пов'язано з компенсацією зміни тягоозброєності, яка обумовлена зміною ваги літака при витрати палива в польоті. Виконано приклад розрахунку зміни оптимальних параметрів польоту середньомагістрального дозвукового літака з типовими характеристиками. Визначено оптимальні значення швидкості і висоти на початку і кінці ділянки крейсерського польоту. Виконано розрахунок економії палива і збільшення дальності польоту. Показано, що при зменшенні маси палива під час польоту, оптимальна висота польоту літака типу Ту-154 збільшується, що призводить до економії палива і збільшення дальності на 14 %, і дає підстави для отримання дозволу з боку служби управління повітряним рухом на ступінчасту зміну ешелонів висоти протягом польоту. Знайдено, що оптимальна швидкість літака при збільшенні висоти польоту, зменшується внаслідок зменшення відносини тяги двигунів до щільності повітря.

Мета роботи - підвищення працездатності плазмового покриття шляхом розробки метода іонно-дугової активації основи при використанні активуючого електрода, що призводить до збільшення міцності зчеплення покриття внаслідок розпилення поверхневих оксидів основи. Використано методи - експериментальний та розрахунковий, механічні випробування, оптична мікроскопія. Розробка методу іонно-дугової активації основи деталі при збільшенні дистанції нанесення покриття полягає у використанні активуючого електрода, який розташовано біля поверхні основи для створення додаткової активуючої дуги. Визначено вплив активуючої дуги на міцність зчеплення покриття. Виконано оцінку густини струму активуючої дуги для розпилення поверхневих оксидів основи. Знайдено метод дугової активації поверхні основи при збільшенні дистанції нанесення покриття. Показано, що використання активуючої дуги зворотної полярності, яка горить між додатковим електродом та основою призводить до іонного бомбардування поверхні, розпилення поверхневих оксидів та створення мікрократерів на поверхні основи. Внаслідок цього міцність зчеплення підвищується удвічі у порівнянні з міцністю зчеплення, отриманою без використання іонно-дугової активації основи. Проведено розрахунки швидкості катодного розпилення поверхневих оксидів основи та визначено мінімальну густину струму активації основи, що призводить до повного розпилення шару оксидів заданої товщини. Визначено, що незважаючи на швидке окисленні основи в атмосферних умовах, використання методу іонно-дугового очищення поверхні під час нанесення покриття призводить до значного підвищення міцності зчеплення покриття з основою. Отримані результати підвищення міцності зчеплення збільшують працездатність, гарантований ресурс роботи плазмового покриття на деталях машин та механізмів.